Дричик Микола. Поезія.



	Біографія Контакти
			Оповідання Афоризми

***

Дивлюся спогадом в минуле:
Немов у сні, пройшли літа,
І все забуте, все забуле,
Постало в пам’яті сповна.

Дитинство, юність відлетіли
Кудись далеко, вже нема.
З літами тіло постаріло,
Багато зморшок, сивина.

Думки ж ідуть, життя прожите
Не повернуть, о ні, його,
Немов покошенеє жито,
Як не було, як не росло.

А вічність – близько, зовсім близько
Вже віє подихом своїм.
І нахилилась низько-низько,
І кличе в свій небесний дім.

Уся в благанні, вічність просить
Через Євангелію святу,
Котра блаженство в душу вносить,
Щоб мали віру ми живу,

Щоб часом де не запізнились,
З дороги правди не зійшли,
Перед гріховним не вклонились,
Себе у Бозі берегли.

1998р.


роки написання:
....04 ....05 ....06 ....07 ....08 ....09 ....10 ....11

заголовки віршів:
	2000 - 2003
	На колінах Нема ціннішого Немає кращого Любов Жниво До Бога Батько Брату Весна Весною Вірою живу Волинь Гинуть люди Два брати
Раніші
Із спогадів Жнива Дивлюся спогадом в минуле Вівця Диявол напади звершає