Життя — мов птах, злетівший птах,
Який чогось боїться,
І в злеті юнім, у літах
Шука постійно собі місця.
Йому б осісти, не летіть,
Перепочити хоче, —
Та попереду птаха мить
До себе кличе.
Остання мить,
Останій змах,
Де крила вже не в змозі
Піднятись на вітрах,
На цій земній дорозі.
