Знову зустріч, спомин
Днів прожитих на землі.
Дні пробігли по житті
Й заховалися — відгомін,
Тільки десь в даличині.
Птахом мирним пролетіли,
А бувало — й полохливим
Поруч зовсім гомоніли.
І, здавалося, лякливим
Часом, звідусіль нас оточили.
Та дивились в мирне небо —
Й так хотілося до Тебе,
Ісусе, пригорнутись,
В Твою милість зодягнутись.
І тепер, коли ми разом,
Думи птахами літають,
Десь в минуле поринають —
Немов з вічності без часу
Щось забуте оживляють.
Зустріч спомином зустріла
А літа… Літа — біжать,
Підіймаючи відтрила,
Та, дивись — вже й мерехтять,
Щоб при зустрічі з Ісусом
В небі в вічність перейти,
Де не буде вже спокуси,
Де не будуть нас гріхи
Переслідувать ніколи.
Тільки щастя — у Христі,
Прояв надміру любові
Вже у вічному житті.
