Блакить
Мені хочеться в небо,
І не просто до неба,
А в небесну блакить.
Серце чує, що хоче любить;
Віра крила, довіру дає,
І лечу я у царство Твоє.
На землі розрослась марнота.
Села повнить собою, міста.
А в небеснім у вірі спокій,
Серце повне надій і мрій.
Нема щастя від цього земного,
Не потішиться серце від нього.
Та коли пориваюсь в блакить,
Маю щастя учитись любить.
Відкриваю в Біблійному Слові
Будівництво на твердій основі.
І будівлю будую в Христі,
І щасливий від цього в житті.
