Волинь моя, моя любове.
Погляну: ліс, поля, сади,
Гаї співучі і діброви,
Озера, ріки, долини.
Зелений край, блакитне небо,
Полісся вранішня роса,
З дитинства пам’ятаю тебе,
В душі моїй твоя краса.
Волинь моя, моє кохання,
Живу і жив на цій землі,
І серце сповнене бажання,
Щоб ти залишила гріхи,
Бо вже стомилася доволі
Під тягарем нечистоти.
Тобі потрібна дійсність волі,
Що є в єдиному Христі.
Волинь моя, я тебе бачу,
Яка тепер й була колись,
Не продавай себе гріхові,
Навпроти – Богові молись.
Послухай слова – все минеться,
Пройдуть веселощі й краса -
І нам на суд прийти прийдеться,
Щоб звітувати за діла.
Волинь моя, блакитне небо,
Не йди так далі, зупинись,
Тобі покаятися треба
І з цим насправді не барись.
