Дричик Микола. Поезія.



	Біографія Контакти
			Оповідання Афоризми

***

Коли ти бачиш світло сонця,
Дерев листочки і квітки
І не закритії віконця
Твоїх очей, молися ти.

Коли плоди рум’яні, спілі
Руками можеш взяти ти
І чуєш співи ніжні, милі –
Спіши до Господа прийти.

Коли ти маєш хліб для себе
І для дітей своїх,
Спіши подякувати небу.
Коли не дякуєш, то гріх.

Коли здорові твої діти,
А може, хворі, також ти
Тоді повинен вміти
В молитві в небо линути.

Коли ти чуєш Слово Боже
Про хрест Голгофи, дар Христа,
То не кажи, що колись, може, -
Сьогодні ти прийми Господа.

Коли не хочеш дар прийняти,
А так безпечно без Христа
В житті своєму проводжати
Свої загублені літа.

Запам’ятай, повір, загинеш
На віки-вічні, назавжди,
І вже нічим ти не зупиниш
Своєї муки у вогні.


роки написання:
<< ....04 ....05 ....2006 ....07 ....08 ....09 ....10 ....11 ....12

заголовки віршів:
	Життя та Бог
	В Ісусі Бачити небо З Ісусом З криниці Неправда Чому плачеш? Чому? Серцем в небо Життя біжить Коли ти бачиш світло
Спогади
Батькам дружини Весну Життя Ось знову Згублена молодість Брате Зима в селі
	Любов
	Щастя без любові Хто кохає, той щасливий
Страждання Христа
Народився, щоб вмерти Мой Бог
Прославлення Бога
Не достойні День Різдва