Без Бога волі не здобудеш,
Не віднайти її ніде,
Хоча б усе перевернути -
Намарно час лише пройде.
З часу буття, гріхопадіння,
Як втратив волю чоловік,
На всі літа і покоління
Неволі впав на нього гніт.
І жорновами меле душу,
Тяжить неволею на ній,
Кида в розпеченую гущу
Її омріяний спокій.
Кривавий бунт повстань, убивство,
Заводить люд в обманну путь,
Щоб заманить його навмисно,
Ще більш з правдивості звернуть.
Не досягти святої волі,
В неволі мучитись щодня,
Нести тягар на плечах долі,
Щоб зір не зняти в небеса.
Звідки ж приходить людству воля?
З яких теорій чи вчення?
Щоб ощасливилася доля,
З якого міста, чи села
Чекати волю? Треба взяти
Її, змирившись у душі,
Христу життя своє віддати,
Свої всі визнати гріхи.
