Як любиш брата, ти щасливий:
За нього також вмер Христос.
Він так, як й ти, для Бога милий,
Тому не думай – гірший хтось.
З своїм духовним не носися
В очах своїх високо ти,
А краще більше пригорнися
До ран Господньої руки.
Там видно, хто живе в любові
І йде покірно в небеса,
Чи вже заплутавсь на шляхові
І забруднив своє життя.
Чим глибше дивимось в страждання,
Які звершив за нас Христос,
Тим більше маємо бажання,
Любити брата, а не щось.
Є дивні речі, соромливі,
Де любим щось, а не Христа.
Для Нього справді ми ліниві,
Для себе ж - праця більше дня.
Хто любить брата, Бога любить
І в недосяжній цій красі
Він досягаючи голубить
Любов’ю душу у Христі.
