Із сльозами сьогодення
Я в невидиме іду
І в душі своїй прощення
Для всіх кривдників несу.
Не шукаю, що марнує
Час даремно, щоб ішов.
Хай душа моя жалкує,
Що мала у ній любов.
Вітер хмари розриває,
Верби хилить до землі,
А душа моя шукає
Знову спільності в Христі.
