Долі, долі, людськії долі -
Переплітаються вони.
Одні знаходяться в неволі,
А інші волю досягли.
А скільки горя в тих неволях,
Що самі долі прийняли,
Бо потурали Божу волю,
Її до серця не взяли.
Хіба під проводом лихого,
В когось збудується життя.
І щастя прийде в дім для нього,
Пройдуть у радості літа?
Хіба без Бога світ змінився
І став до кращого іти?
Хоч раз у святості явився,
Як доказ вірної ходи?
Не може бути долі в волі,
Коли немає там Христа,
Тягар великої недолі
На плечі грішників спада.
І тільки віра геть неволю
З душі людської віджене,
І подарує Божу волю,
І в світле царство поведе.
