У цьому сьогоденні
Серед буденних днів
Відходять не спасенні
Із ношею гріхів
У світ той потойбічний,
До темряви, до зла,
Як вчора, так й сьогодні
Їх кличе сатана.
Відходять, але знали
І чули про Христа.
Та в серце не прийняли
Його святі слова.
Відходять в муки вічні
І не вернуться вже, -
Які слова трагічні
Звучать ще й для тебе.
Хто є цьому подібний,
Без віри у Христа
Крові Його не гідний
Із ношею гріха.
Ще мить - і може стати,
Що відійдемо ми;
То краще не чекати,
А вже тепер гріхи
Принести до Ісуса:
„О Господи, прости”,
Сказати: „Зізнаюся –
Я грішний, Святий Ти”.
