Не завжди пісня ллється,
Не завжди пишеться рядок,
Не завжди камінь б’ється,
Весною не завжди тече струмок.
В долинах не завжди ранкові роси
На сонці сріблом виграють.
Привабливі дівочі коси
Жінки не завжди бережуть.
Не завжди можемо ми чути
Дітей веселий сміх.
В добрі не завжди бути
Ми можем через гріх.
Не завжди люди плачуть,
Радіють мало теж.
Погане часто бачать,
І в цьому мало меж.
Та завжди цвітуть квіти
Нам літньої пори.
Народжуються діти,
Старіють їх батьки.
Завжди зима і літо,
Завжди жнива й сівба.
І недозріле жито
Не принесе плода.
Не буде завжди жити
Неправда на землі.
Любов Творця терпіти
Не стане більш її.
І стане справедливість
Карати всяке зло,
Бо відніме Спаситель милість
Від творива Свого.
