Болі нестерпні,
Муки великі,
Близько до смерті,
Люди - як дикі,
Христа розіп’яли.
Богу Святому
Болю завдали.
Сміх, глузування
Довкола лунають.
Краплі сумління
Безбожні не мають.
Вже ж розіп’яли, -
Ще що хотіти?
В злобі повстали
Ізраїлю діти.
І піднялися
В проводі злому,
Щоби глумився
Всякий із Нього.
Та в протилежність
Цьому лунає:
В любові безмежній
Христос всіх прощає.
Хто зрозуміє
Поклик любові -
Серце відкриє
Ісусу Христові.
